ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВНУТРІШНЬОГО САМООЦІНЮВАННЯ

Напрям оцінювання 3. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

В

Д

ВП

Н

З метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти педагогічними працівниками здійснюється ефективне планування своєї діяльності. За підсумками вивченої документації, результатами самоаналізу педпрацівників можна зробити висновок, що всі вчителі закладу освіти планують викладацьку діяльність, розробляють календарно-тематичне планування на основі навчальної програми. При цьому орієнтуються на Державні стандарти. Календарно-тематичне планування відповідає освітній програмі закладу. У закладі освіти видається наказ про підготовку календарно-тематичного планування. Календарно-тематичні плани складаються на семестр та погоджуються заступником директора з навчально-виховної роботи. Календарно-тематичне планування розробляється не тільки для класно-урочної, але й для інших форм освітнього процесу: гурткової роботи, роботи класних керівників, роботи педагога-організатора. Відповідно до річного плану роботи школи та програми здійснення внутрішнього контролю адміністрацією школи здійснюється перевірка календарно-тематичного планування педагогічних працівників один раз на семестр та надаються рекомендації в разі виявлення недоліків. На засіданнях шкільних методичних об’єднань учителів-предметників аналізується ефективність календарно-тематичного планування, стан його виконання, результативність власної педагогічної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Результати анкетування педагогів показали, що більшість учителів під час розроблення календарно-тематичного планування використовують рекомендації МОНу 100%; самостійно розробляють планування на основі діючих навчальних програм з урахуванням компетентнісного підходу та академічної доброчесності ( власний досвід) – 25%; зразки, що пропонують фахові видання 65 %; розробки з інтернет-сайтів і блогів, які стосуються викладання конкретного предмета 10%.

Аналізуючи календарно-тематичні плани, встановлено, що педагоги самостійно визначають кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми, змінюють порядок їх вивчення відповідно до освітніх потреб, корегують дату проведення контролю, додають корективи в кількість годин на вивчення окремих тем; змінюють порядок вивчення тем в окремих класах (карантинні обмеження, припинення освітнього процесу, проведення освітнього процесу з використанням дистанційних технологій),  планують уроки, спрямовані на формування в учнів ключові компетентності (уроки-проекти, практичні заняття). Адміністрація здійснює моніторинг виконання освітніх програм та календарних планів двічі на рік. У разі виявлення прогалин вживає заходи щодо їх усунення. Календарно-тематичне планування більшості педагогічних працівників закладу освіти забезпечує досягнення очікуваних результатів навчання, що передбачені для даного віку учнів Державним стандартом загальної середньої освіти та сприяє компетентнісному підходу у навчанні.

+

3.1.2. За підсумками спостереження за проведенням навчальних занять, вивчення документації (календарно-тематичних планів, результатів контрольних робіт) можна зробити висновок, що педагогічні працівники використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, у тому числі технології дистанційного навчання у разі потреби (карантинні обмеження, припинення освітнього процесу). Впроваджують в освітній процес форми і методи роботи, які сприяють розвитку творчої, пошукової та аналітичної роботи учнів, формують здатність застосовувати інформаційно-комунікаційні ресурси в умовах дистанційного навчання для пошуку відповідей на поставлені завдання. Більшість вчителів конкретизують мету і завдання уроку, наголошують на очікуваних результатах, залучають до цього процесу здобувачів освіти, здійснюють поділ змісту теми на навчальні ситуації, формулюють  цільові завдання до кожної навчальної  ситуації, здійснюють вибір методів навчання, адекватних цільовим завданням за їх дидактичними функціями, порівнюють досягнуті результати на уроці з очікуваними. Половина педпрацівників обирають форми організації навчальної діяльності  - індивідуально-самостійну, парну, групову, фронтальну - адекватно змісту та методам роботи; надають переваги особистісно-зорієнтованому навчанню, індивідуалізації та диференціації навчання. Більшість вчителів застосовують інтерактивні технології, універсальні для розвитку життєвих компетенцій, вміння колегіально-вирішувати завдання. Менша половина педпрацівників забезпечує здійснення рефлексії навчальної діяльності, компетентності, формуванню яких був присвячений даний урок, реалізують моніторинг рівня сформованих компетенцій, а при оцінюванні враховують набуття учнями предметних компетентностей, умінь вирішувати проблеми, пов’язаних з даною навчальною темою. Усі педагогічні працівники під час проведення навчальних занять здійснюють розвиток і формування більшості ключових компетентностей учнів: 83 % відвіданих занять були присвячені формуванню комунікативних компетентностей, 55 % – уміння навчатися упродовж життя, по 50 % – розвитку інформаційно-цифрової та соціальних і громадянських компетентностей, 56 % – формуванню компетентностей в природничих науках і технологіях, 50 % – математичної грамотності (на уроках математичного циклу), 75 % –  формуванню екологічної грамотності і здорового способу життя, 24 % – розвитку підприємливості. На всіх уроках простежувалася активна співпраця вчителя та учнів на засадах партнерства.

Питання впровадження компетентнісного підходу розглядаються на засіданнях педагогічної ради, засіданнях методичної ради, засіданнях предметних методичних комісій, нарадах при директорові.  100% педагогів закладу освіти працюють над проблемою впровадження компетентнісного підходу у міжатестаційний період. З метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів педагогічні працівники закладу освіти використовують в освітньому процесі (під час навчання та позаурочних заходах) різноманітне обладнання: лабораторне, мультимедійне, комп’ютерну техніку та програми, Інтернет, візуалізацію корисної інформації (картки, графіки, формули тощо), наочність, спортивний майданчик (спортивна зала), спортивний інвентар.

В анкетуванні брали участь 45  учні. За результатами анкетування: 32 % здобувачів освіти вважає, що під час навчання та позаурочних заходів лабораторне обладнання використовується постійно; 25% - часто; 49 % - іноді; 4% - ніколи. 10% здобувачів освіти вважає, що під час навчання та позаурочних заходів мультимедійне обладнання використовується постійно; 51 % - часто; 37% - іноді;  2 % - ніколи.  26% здобувачів освіти вважає, що комп’ютерна техніка та програми під час навчання та позаурочних заходів використовується постійно; 70 % - часто; 4% - іноді; 0 % - ніколи.

Інтернет під час навчання та позаурочних заходів використовується постійно; 70 % - постійно; 26% - часто; 0% - іноді; 1% - ніколи. 26% здобувачів освіти вважає, що візуалізація корисної інформації (картки, графіки, формули тощо) під час навчання та позаурочних заходів використовується постійно; 48%- часто; 22% - іноді; 4% - ніколи. 10% здобувачів освіти вважає, що наочність під час навчання та позаурочних заходів використовується постійно; 20% - часто; 58% - іноді; 12% - ніколи. 80% здобувачів освіти вважає, що спортзал (ігровий майданчик) під час навчання та позаурочних заходів використовується постійно; 20% - часто; 0% - іноді; 0% - ніколи. 80% здобувачів освіти вважає, спортивний інвентар під час навчання та позаурочних заходів використовується постійно; 16% - часто; 4% - іноді.

Результати спостереження за відвіданими навчальними заняттями та проведеними контрольними зрізами використовуються в закладі освіти для підвищення якості освітньої діяльності. Методичні матеріали, розробки навчальних занять педагогічних працівників, які успішно впроваджують компетентнісний підхід у освітньому процесі оприлюднюються  для обміну педагогічним  досвідом  між собою в межах методичних об’єднань.

+

.

3.1.3. Результати опитування показали, що більшість педпрацівників закладу освіти формують комунікативну компетентність у співпраці з здобувачем знань, здійснюють диференціацію навчальної діяльності, надають консультаційну допомогу і підтримку, спільно проводять дослідження, разом спостерігають за результатами. Для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії під час карантинних обмежень, припинення освітнього процесу організована форма навчання з використанням дистанційних технологій у синхронному та асинхронному режимі.

+

3.1.4. Більшість педагогічних працівників створюють та використовують власні освітні електронні та паперові ресурси  (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки на всіх етапах проведення навчальних занять, більшість вчителів створюють власні освітні ресурси: електронні презентації, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять, додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків, практичні і проєктні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома, завдання для самостійного опрацювання учнями, календарно-тематичні плани, електронні освітні ресурси для дистанційного навчання). 80 % вчителів створюють онлайн тести для здійснення контролю знань учнів; самостійно розробляють дидактичні матеріали для здійснення поточного та тематичного оцінювання. Створені електронні ресурси використовуються у власній діяльності та з метою обміну педагогічним досвідом. З метою професійного зростання педагогів закладу освіти створені колективні портфоліо предметних творчих груп. Вчителі беруть участь у конференціях, семінарах, вебінарах.

+

3.1.5. Переважна більшість учителів використовують зміст навчальних ресурсів для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку. За підсумками спостереження за проведенням навчальних занять простежується наскрізний процес виховання практично з усіх предметів. Переважна більшість педагогічних працівників використовують зміст предмету для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку. Під час проведення уроків педагоги школи формують ключові компетентності учнів, повагу до державної мови, культури, закону, реалізують наскрізні змістові лінії, розвивають у здобувачів освіти загальнолюдські цінності, розвивають навички співпраці та культуру командної роботи. На засіданнях педагогічної ради заслуховуються та узагальнюються матеріали щодо формування суспільних цінностей та ключових компетентностей у здобувачів освіти, приймалися відповідні рішення щодо подальшої роботи над цим напрямком.

+

3.1.6.Переважна більшість учителів використовують ІКТ в освітньому процесі. В умовах дистанційного навчання заклад використовує  Classrom, Meet, Viber . Дистанційне навчання організовано відповідно до Положення про дистанційне навчання. Тривалість дистанційного уроку дотримується у 100% вчителів. Вчителі працюють в синхронному і асинхронному режимах. Відеозустрічі організовують на інтернет-пратформі  Meet. Спостереження за навчальними заняттями показали, що близько 97 % здобувачів знань були присутніми на дистанційних уроках.

На більшості занять цифрові ресурси були доречними і ефективними. Програмні продукти відповідали режиму дистанційного уроку. Структура уроків (близько 50 %) відповідала особливостям дистанційного уроку.

Більшість вчителів організовують індивідуальне консультування учнів під час використання технології дистанційного навчання через інтерактивну інтернет- платформу Meet, Viber та месенджери. Педагогічні працівники школи в освітньому процесі застосовують інформаційно - комунікаційні технології. У ході спостереження виявлено, що ІКТ переважна більшість педагогів закладу використовують у своїй професійній діяльності вчителя, класного керівника, члена творчої групи: для пояснення навчального матеріалу, активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти, для унаочнення уроків, шкільних заходів, використовуючи готові освітні ресурси: електронні презентації, відеоматеріали, електронні підручники, інтернеттехнології для пошуку актуальної інформації. Близько половини вчителів створюють власний роздатковий та дидактичний матеріал, використовують нові освітні технології для дистанційного та змішаного навчання, проводять навчальні заняття з використанням електронної дошки в комп’ютерному класі, проводять веб-квести, вебінари. За підсумками анкетування: 90% педагогічних працівників школи упродовж останніх п'яти років обрали тематику використання ІКТ в освіті для професійного зростання. З цією метою 20  педагогічних  працівників проходять онлайн-курси, займаються самоосвітою, проводять практичні заняття у рамках предметних творчих груп.

+

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

3.2.1. Переважна більшість педагогічних працівників закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня своєї професійної майстерності з урахуванням освітніх інновацій, освітніх потреб учнів. Педагогічні працівники закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток, обираючи різну кількість видів, форм та напрямів підвищення своєї професійної майстерності з урахуванням освітніх потреб учнів і чинного законодавства. Види, форми та напрями підвищення рівня професійної майстерності педагогічних працівників синхронізовані з освітньою програмою закладу освіти. За підсумками проведеного анкетування підвищують кваліфікацію на курсах в ТОКІППО 100 % педагогічних працівників,  0 %- через участь у конференціях, 5% - у семінарах, 40% педагогічних працівників беруть участь у тренінгах і майстер-класах, 55% підвищують кваліфікацію засобами вебінарів, 70% - проходять он-лайн курси, 95% педагогічних працівників займається самоосвітою.

+

3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

3.3.1. 57 % здобувачів освіти вважають, що їхня думка завжди і в повній мірі  вислуховується і  враховується вчителями  в освітньому процесі. 33 %   учнів підтвердили  врахування думки учнів вчителями лише окремих предметів. 10% вважають, що під час освітнього процесу думка учнів вчителями нав’язується. За результатами спостереження за проведенням навчальних занять більшість педагогічних працівників використовують форми роботи, спрямовані на формування взаємин зі здобувачами освіти, застосовують особистісно орієнтований підхід: забезпечують в ході освітнього процесу психологічний комфорт дитини, надають можливість учню вільно висловлювати свою думку. На запитання анкети: - «Чи вірять учителі в мене та мої успіхи» здобувачі освіти відповіли: так  – 22 %, переважно так - 65%; переважно ні – 13%; ні – 0 %. - «Учителі мене підтримують» здобувачі освіти відповіли: так - 26%, переважно так -61 %; переважно ні – 4 %; ніколи – 0 %. - «Учителі мене поважають» здобувачі освіти відповіли: так - 35%, переважно так – 43 %; переважно ні – 22%; ні – 0%. У закладі освіти діє учнівське самоврядування, представники якого беруть участь у діяльності закладу освіти. Розроблені і прийняті Положення про органи учнівського самоврядування на основі яких здійснюється планування і організація їх роботи. На постійній основі діє  Велика учнівська рада школи, яка розглядає питання, визначені відповідним Положенням. Педагогічні працівники закладу освіти використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти із застосуванням особистісно орієнтованого підходу. У школі проводяться заходи із впровадженням особистісно орієнтованого навчання: розроблення календарних та поурочних планів, у змісті яких спостерігається особистісно орієнтований підхід у навчанні; інформування учнів про очікувані результати навчання та перелік завдань під час вивчення кожної теми; розроблення диференційованих завдань для роботи з учнями; розроблення завдань, на які не можна знайти готової відповіді в підручниках та інших інформаційних джерелах. За підсумками анкетування 60% здобувачів освіти відповіли, що результати навчання залежать виключно від їхньої праці та наполегливості, 23% - від рівня викладання, 8% - від об’єктивного оцінювання їхніх навчальних досягнень, 8 % - від їхньої праці та батьків, які мотивують їх до навчання, 1 % - від більш поблажливого ставлення вчителів, 0% - від однокласників, які допомагають на уроках та з домашніми завданнями, 2% - від обладнання та інтер’єру школи. Заохочення до подальшого навчання від усіх вчителів отримують 34 % здобувачів освіти; від більшості вчителів – 66%, від окремих вчителів – 0 %, у поодиноких випадках - 0%. 80 % здобувачів освіти найбільше погоджується з твердженням «Я відповідально ставлюсь до навчання, усвідомлюю його важливість до подальшого життя. Моя школа цю відповідальність розвиває», 15 % - погоджується з твердженням «Я відповідально ставлюсь до навчання, усвідомлюю його важливість для подальшого життя, але школа цю відповідальність не розвиває», 5 % - погоджується з твердженням «Освітній процес у моїй школі не сприяє відповідальному ставленню до навчання. Відповідально ставлюся до вивчення деяких предметів». Анкетування вчителів показало, що 20 вчителів здійснюють індивідуальний підхід в освітньому процесі учнів та співпрацюють з ними; 14 - вчителі використовують диференційований підхід; 16 - використовують різнорівневі завдання. Педагогічні працівники закладу освіти співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв'язок. Переважна більшість батьків задоволені рівнем комунікації з педагогічними працівниками закладу освіти. За результатами анкетування: 80% батьків вважає, що педагоги закладу забезпечують зворотній зв'язок з ними завжди, 15% - переважно так, 5% - зворотній зв'язок з ними відбувається іноді. У закладі освіти плануються та реалізуються заходи, що передбачають конструктивну співпрацю педагогів з батьками. Двічі на рік проводяться загальношкільні батьківські збори,  загальношкільна конференція. В умовах адаптивного карантину батьківський всеобуч проводиться в онлайн режимі, батькам в групі Viber  розміщуються поради, пам’ятки. Аналізується результативність проведених заходів та у разі необхідності вносяться корективи задля налагодження партнерства між вчителями та батьківською громадськістю. Як засвідчило анкетування, співпраця вчителів та батьків здобувачів освіти відбувається у різноманітних формах: 40% педагогічних працівників комунікує з батьками завдяки батьківським зборам; індивідуально спілкуються з батьками - 57% педагогічних працівників; через онлайн-консультації (мережа Viber) та екскурсії - 3%. Це сприяє налагодженню партнерських взаємин між педагогами закладу освіти та батьками здобувачів освіти.Більшість педагогічних працівників використовуютьформи роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти. Вислуховують та сприймають думки учнів, їх погляди. Партнерська діяльність вчителя та учня орієнтована на розвиток творчого мислення.

+

3.3.2. У закладі освіти сплановано та реалізуються заходи, що передбачають конструктивну співпрацю педагогів з батьками учнів. Співпраця відбувається у різноманітних формах, що сприяє налагодженню партнерських взаємин між педагогами закладу освіти та батьками здобувачів освіти. Забезпечується зворотній зв’язок. Для комунікації з батьками всі педагогічні працівники використовуютьViber, співпрацюють під час батьківських зборів та під час індивідуального спілкування. Опитування показало, що більшість батьків задоволені комунікацією з педагогічними працівниками ( 78% - так, завжди, 22% - переважно так) . Про діяльність закладу освіти дізнаються із соціальної мережі Фейсбук, із сайту школи , інформації класного керівника, на батьківських зборах.

+

3.3.3. У закладі освіти налагоджено професійну співпрацю, діє методична рада, творчі групи. Співпраця між педагогами найбільш ефективна шляхом взаємовідвідування уроків  та індивідуальної допомоги. Переважна більшість педагогічних працівників оцінили діяльність педагогічної ради як системну і ефективну; на засіданнях розглядаються питання діяльності ЗО; рішення приймаються колегіально і демократично ( 85% - так,  15%- переважно так). Переважна більшість  (85%) педагогів вважають, що психологічний клімат закладу освіти сприяє їхній співпраці між собою. Лише окремі (15%)педагоги вказали на ситуативний характер співпраці. Педагогічні працівники закладу освіти надають методичну підтримку колегам, обмінюються досвідом: проводять консультації, навчальні семінари, майстер-класи, конференції, в рамках предметних творчих груп  з метою обміну педагогічним досвідом взаємовідвідують уроки. У школі налагоджено професійну співпрацю, працюють предметні творчі групи , діяльність яких харатеризується різними формами взаємодії, ініціативами щодо забезпечення якості освіти, активною участю в засіданнях педагогічних рад; існує практика педагогічного наставництва (наказом директора призначаються наставники молодим та малодосвідченим колегам), взаємонавчання. Засідання предметних творчих груп  проходять у різних формах: перегляд та обговорення презентацій, робота в групах, практичне напрацювання рекомендацій щодо актуальних проблем, практичні заняття з елементами тренінгу, круглий стіл, створення колективного творчого портфоліо, проведення майстер-класів, практичні заняття. Педагоги школи  вцілому обмінюються досвідом щодо ефективності викладання предмету, взаємовідвідують уроки, спільно опрацьовують проблемні теми, методики стимулювання навчально-пізнавальної активності учнів, спільно опрацьовують навчальні програми та пояснювальні записки, законодавчі та нормативно правові документи.

+

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

+

3.4.1. Педагогічні працівники закладу освіти під час проведення педагогічної, наукової (творчої) діяльності діють на засадах академічної доброчесності. Під час анкетування було виявлено, що педагогічні працівники у переважній більшості неухильно дотримуються норм академічної доброчесності і власним прикладом демонструють важливість дотримання норм академічної доброчесності у педагогічній діяльності. В закладі затверджено Положення про академічну доброчесність, Шкільний кодекс доброчесності, а також створено Комісію з питань академічної доброчесності, яка діє на постійній основі.  В коридорі, в класних куточках розміщена інформація про принципи доброчесності, види порушень та відповідальність. До роботи щодо дотримання доброчесності долучена шкільна бібліотека. Також було проведено анкетування учнів, результати якого свідчать наступне: 62% здобувачів освіти вважає, що педагогічні працівники проводять з ними бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності: неприпустимість списування та плагіату, необхідності вказувати джерела інформації, які використовуються; 25 % здобувачів освіти вважає, що такі бесіди проводяться, але не регулярно; 9 % - проводяться тільки на початку навчального року; 4 %  здобувачів освіти вважає, що подібні заходи взагалі не проводяться.

3.4.2.Під час проведення навчальних занять, у позаурочних заходах, за допомогою наочної інформації більшість педагогічних працівників інформують здобувачів освіти про необхідність дотримання норм академічної доброчесності. При взаємодії з представниками батьківської громадськості педагогічні працівники - 95% інформують батьків про необхідність дотримання норм академічної доброчесності. Педагогічні працівники – 90 % для навчальних занять створюють завдання, що спрямовують здобувачів освіти на творчу та аналітичну роботу з подальшим розвитком критичного мислення. Такі завдання дозволяють виявити рівень володіння навичками, а не знаннями та унеможливлюють списування. 35 % педагогічних працівників ознайомлюють здобувачів освіти з основами авторського права. Слід відзначити, що 40 % педагогічних працівників у своїй педагогічної діяльності використовують методичні розробки для формування основ академічної доброчесності у здобувачів освіти. Педагогічні працівники намагаються демонструвати власний приклад неухильного дотримання академічної доброчесності. При цьому проявляють неупередженість при оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти на підставі чітких критеріїв оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з навчальних предметів, що розміщено на офіційному сайті закладу. Класні керівники, згідно виховного плану, здійснюють один раз на два місяці просвітницьку роботу щодо дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти під час освітнього процесу. Педагогічні працівники для сприяння дотримання норм академічної доброчесності у здобувачів освіти практикують формувальне оцінювання та налагоджують партнерські відносини між учасниками освітнього процесу. Всі педагогічні працівники пройшли навчання на Едера «Академічна доброчесність»

++=+++++++++++++

Висновки і рекомендації за напрямом «ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ»

Рівень оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками. Достатній

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників Високий

3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти Достатній

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності. Високий

Рекомендації:

1.Педагогічним працівникам під час проведення навчальних занять:

− більше уваги приділяти формуванню підприємливості, екологічної грамотності і здорового життя як важливих компетентностей випускника закладу (як на уроках природничо-математичного так і суспільно-гуманітарного циклу);

− використовувати дослідницькі методи навчання, ставити і вирішувати проблемні питання, розв’язувати завдання практичного характеру, пов’язувати навчальний матеріал із життям;

 − більше уваги приділяти розвитку в учнів навичок співпраці та формуванню культури командної роботи (проекти, кооперативне навчання);

− у обов’язковому порядку пояснювати критерії оцінювання форм роботи, які на уроці виконуються учнями, та виставлені їм оцінки;

• допомагати у визначенні власних цілей дитини у вивчені конкретної теми чи розділу навчального предмету;
• під час освітнього процесу формувати у здобувачів освіти відповідальне ставлення до навчання у усвідомлення його важливості для подальшого життя;
• використовування способів навчання, які відповідають індивідуальним особливостям учня;
• спонукати учнів до здійснення самооцінки власної діяльності;
• розроблення та розміщення вчителями власних інтернет-ресурсів (тестові перевірочні завдання, сценарії, розробки, матеріали для дистанційного навчання);
• покращити стан співпраці з батьками через учнівські щоденники;
•  з метою підвищення кваліфікації, вдосконалення професійного розвитку адміністрації школи сприяти у проходженні більш ширшого кола педагогічних працівників закладу освіти сертифікації;